Ти вдивляєшся у вечір рахуєш вогники, Голубить сукня ніжно плечі – твій дім чекає когось, І чомусь горять дві свічі, Хоча вже він не тут давно, Коли зламалося крило, І забула ти...
Де росли ці квіти Де був теплий вітер, Де гріло скрізь його тепло, Де світ інший ніж завжди було. Що знайдеш у собі, Що не зникло в тобі, Те що снігом вже давно замело, Згадаєш, проживеш це в миті знов.
Ловлять іноді твій погляд, Вони пелюстками, Що підходить близько поряд, І знов тікає кудись, Ти хотіла бачить в комусь, Те, що у ньому берегла, Що килим мовча застила, Залишає там...
Де росли ці квіти Де був теплий вітер, Де гріло скрізь його тепло, Де світ інший ніж завжди було. Що знайдеш у собі, Що не зникло в тобі, Те що снігом вже давно замело, Згадаєш, проживеш це в миті знов.
Що триватиме мов вічність, І в цю мить ти будеш там, Повернеш життя назад.
Де росли ці квіти Де був теплий вітер, Де гріло скрізь його тепло, Де світ інший ніж завжди було. Що знайдеш у собі, Що не зникло в тобі, Те що снігом вже давно замело, Згадаєш, проживеш це в миті знов. Те що снігом вже давно замело, Згадаєш, проживеш це в миті знов.