Швидше закривай, свої оченята, Що відблиском неба потопають в мені. Пірни в солод сну, моє янголятко, Де пелюстки троянд цілують ніжки твої.
А я піду.....
Тут тільки плакать нам вдвох, І нічого чекати, Під небом забуті всі мрії свої ... Десь, може, в іншому світ , моє янголятко Зустріну без сліз оченята твої ,
А зараз я піду.....
Засни - і забудь, все, чого так чекала! Засни - й хоч у сні усміхнися на мить! Закрий оченята, бо тут нас немає , Й колись, може, вдвох, стрибнем в неба блакить...