Ще мить тому я день стрічав,
Ще промінь сонця грів мої надії,
І сліпо завтрашнього дня чекав,
Та зараз ще хоч раз вдихнути – моя мрія.
Колючим списом протинає страх,
Не слухає, німіє моє тіло,
Лиш відчуваю теплі краплі на руках,
що їх вона слізьми зігріла
"Не засинай в моїх руках!"
Цей голос чую все тихіше
"Не засинай в моїх руках!"
Й звук кроків ангела луна гучніше...
Ти дав мені життя - й назад береш,
- не зникай!..
Чи страх зостанеться в мені навіки?
Покинеш в тьмі, чи сяйвом Ти прийдеш?
Іще хоч раз поглянуть заважа повіки.
- залишись!..
Пробачити просить за все, що вдіяв тут?
Та чого зараз варті всі мої благання?
Кудись зника тепло із її рук
Щомитi цінніше, бо востаннє...
"Не засинай в моїх руках!"
Цей голос чую все тихіше
"Не засинай в моїх руках!"
Й звук кроків ангела луна гучніше...
- Тремтінням в грудях тисне біль, коли іскра згасає
- Стає близький далеким світ
- Тебе не відпущу туди, де ніч чекає!
- Все легше далі обертатись в лід...
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1