Пухнастий холод зника в обіймах у струмку сльозою...
Спів вітру й небо, здається поряд лиш вони з тобою...
Що груди ранять нескінченну мить...
Ховаєш думку, що звідусіль знов вирина до тебе...
І слухати тебе найбільше зараз любить зблідле небо...
Що знову й знов говорять ці слова...
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1