Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Сядемо вкупочці ми під калиною –
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я ж тебе, вірною, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебідонько,
Тихо – ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар.
Хор Московского Сретенского Монастыря еще тексты
Другие названия этого текста
- Хор Московского Сретенского монастыря - Нiчь яка мiсячна (1)
- Мужской Хор Сретенского Монастыря - Нiч яка мiсячна (0)
- Украинская народная - Нiчь яка мiсячна (0)
- Из к/ф "в бой идут одни старики"... - Нiчь яка мiсячна (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1