Хто є я, Що Господь, Творець Землі, Назвав ім’я моє І чув весь мій біль?
Хто є я, Що ранковая зоря Осяяла мій шлях, Промінь віри щоб не згас?
Не тому, що вірю я, А тому, що любиш Ти, І тому, що всі гріхи Ти забрав, аби спасти.
Я є квітка, що зів’яне Промине життя й не стане, Як хвиля в океані, Мов пара в вишині. Але чуєш, як покличу, Коли падаю – підіймеш І в обіймах пригорнеш.
Я – Твій. Я – Твій.
Хто є я, Що провини й тягарі Господь і Бог Святий Забрав й навік простив?
Хто є я, Що могутній голос Твій Крізь бурі й дощі Дав мир душі моїй?
Не тому, що вірю я, А тому, що любиш Ти, І тому, що всі гріхи Ти забрав, аби спасти.
Я є квітка, що зів’яне Промине життя й не стане, Як хвиля в океані, Мов пара в вишині. Але чуєш, як покличу, Коли падаю – підіймеш І в обіймах пригорнеш.