Хорея Козацька - Ах, Україненько | Текст песни

• Тексты песен
• Хорея Козацька
• Ах, Україненько

Ах, Україненько, б[і]дна годиненько тепер твоя,
Згинули козаки, добриї юнаки, ах, кров моя.
Где ж ви, Дорошенки, где ж ви, Хмельниченки, і ви, Івани?
См[і]лиє сотники, битниє десятники і ви, гетьмани?
Гдесь в поля дикі[ї], гдесь вас в нелюд[сь]кії смертухна загнала,
А в [і] сти нашого нещ[аст] я горкого вам не дала.
Колись татарському народу дикому страх бив козак,
Ах, тепер страх нови м[у]жньому людові кримський сайдак.
Так опановали, так нас опасали зо всіх сторон,
Що только нашої крві запоро [з] скої сам ждет ворон. /10/
Браття хорошиє, молойці гожиє во крві лежать,
Без голови тиє, без плеча другиє п[і]сок зоблять.
Кров ллється р[і]ками, услан[і] трупами побитих поля,
На гетьманов голови вложила окови тяжка неволя.
За провод, за дзвони — сороки, ворони смутно кр[я]чуть, /15/
За дяка гласного, за попа власного во[в]ки виють.
Ні труни, ні ями, погреб межи птаствами проклят маєм,
Б[і]дна головенько, кровная доленько, чим ся стаєм?
Як много поганьцов з наших же браньцов, дєток малих,
З них неприятельов, з них тепер татаров вид[и]м см [я] лих. /20/
Не один внук дєда, не один сусєд сусєда забив,
Власни брат на брата, батько на дитята меч наострив.
Нема ж уже ради, ані поради, што маєм дєлать,
Ах, только горенько і вельми т[я]женько в кут[і] думать.
Нехай хто знає, горко думає, што татар зробив, /25/
В тяжку годиненьку всю Україненьку з людей злупив.

Ах, Україненько, б[і]дна годиненько тепер твоя...». — Із збірника Д. Рудяицького, арк. 29, звор. (з нотами, запис зроблено після 1720 р.).
Це другий рукописний збірник Д. Рудницького, належав бібліотеці Залуських, а потім зберігався у Петербурзькій публічній бібліотеці (Поль. Q. XIV. № 31), звідки був перевезений до Варшави; згорів під час Варшавського повстання 1944 р.
Оскільки пісня згадує «Дорошенків», «Хмельниченків», «Іванів» і «страхи», завдавані «нашому людові» кримськими татарами, то виникнення її слід, мабуть, віднести до часів Руїни, на другу половину XVII ст.
Перший запис пісні «Ах, Україненько, бідна годиненько тепер твоя...» (з нотами) зроблено Доменіком Рудницьким до 1713 р. у збірнику Гінтовта — Рудницького (1702 — 1716), арк. 6.