1.Навколо яскраві вогні, але небо для них закрите, До кращого прагнуть вони, а насправді не знають як жити. Я ніколи не думав про них, а тепер не можу забути – Їх життя покалічив гріх, чи є в них майбутнє? Всі ці люди йдуть в нікуди… Як же їм помогти?
Дай мені, Боже, Твої очі. Дай мені, Боже, погляд Твій. Я співчувати людям хочу - Свою любов мені відкрий. Дай мені, Боже, Твоє серце, щоб відчувати біль людський, Дай мені, Боже, Твої руки. Дай мені, Боже, погляд Твій..
2.На вулицях море людей, та в очах їх немає надії. У їх розумі стільки ідей, та ніхто їх не розуміє. Хтось ховає свій біль в душі, хтось приховує біль від рідних, І боїться зізнатись собі, що зміни потрібні. Всі ці люди йдуть в нікуди… Як же їм помогти?
Я був тут мільйони разів. Я бачив мільйони очей. Ніколи я їх не жалів, не помічав я у них пустоти. Я хочу змінити цей світ! Я хочу змінитися сам! Я хочу побачить людей так, як бачиш їх Ти!