Білі лебеді у небесах з перебитими крильми, запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли. Білі лебеді у небесах з перебитими крильми, запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.
В пам'яті назавжди, горітимуть серця, Героям слава вічна, разом і до кінця. Не журися моя ненько, витри сльози, піднімись. Холоне кров, а стукіт серця..мить - уже мовчить А материнські сльози, о скільки пролито їх, за невинні душі, що покинули цей світ. За що ці муки, те страждання, Господи, скажи! Ми вільний народ, єдина країна, моя Україна. моя Україна.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми, запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли. Білі лебеді у небесах з перебитими крильми, запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.
Змучені лебідки, від болю...від біди. Втомлені в своєму полоні самоти. Дітоньки питають, коли ж прийде татусь, в пам'яті лишилось - \"чекай, я повернусь\".
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми, запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли. Білі лебеді у небесах з перебитими крильми, запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.
Білим птахом в небо полетіли, ціна за свободу, життя, яку заплатили. Закрились очі навіки, за країну милу, а дома мати слізьми тіло го мила. \"О милий сину, чому мене ти покинув?\" \"Вибач, так потрібно, я долю свою сам вибрав\" тисячі людей, сотні страшних смертей. ця біль застигла в серці - і не покине мене. Чому не можна відкликати вбивств назад? Чому не можна час повернути назад? я зневажаю тих хто винен у цьому всьому, бере такий страх, біль, що навертаються сльози. Ми це зробили, кайдани порвали, від сили Україну, винні зализують рани. Білі лебеді з перебитими крильми, запалили тисячі сердець, свої не вберегли.
Білі лебеді у небесах з перебитими крильми, запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли. Білі лебеді у небесах з перебитими крильми, запаливши тисячі сердець - ви свої не вберегли.