Не віддавай на здичавілий страх, Не заставляй примушену кружляти Й всміхаючись гасити зорепад... За усміхом-обпеченість ховати... Не полишай і не підмінюй ціль. Не підгодовуй вигадками-ситих, Бо так багато ємкостей налитих Напитками з занедбаності слів... Не визначай всі збитки наперед, Не підраховуй витрати сердечні! І безвиглядність усмішок статечних Зумій віддать..а ні-то вишли чек! Не прирікай на цей зухвалий біль, Що ще учора впевнено схибнувся, Клубочком на плечі твоїм згорнувся Накрившись теплим серденьком моїм... Не віддавай... Хоч ні,прошу-залиш... І розчинись у секторах галактик... Лишень не треба цих холодних тактик- На перший погляд:щирих й запальних...