Ти завжди цілуєш мене просто в серце, Розтинаючи плоть пекучими вустами. Слова твої по венам скельцем Й думки римовані - шаленими вітрами.
Твоя заточена до блискучих граней манірність. Твій завжди для мене ввімкнений сон. Хочу проникнути в твою безкінечність. Відрізати всіх минулих персон.
Подаруй мені ножиці, великі садові. Й цілуй мою душу і мої слова. Я ніжно різатиму твою/свою совість. Та тільки для тебе я знову жива.