Цими холодними сирими вечорами, Хочеться гріти на твоїх зап’ястях руки. Проникати під шкіру своїми рядками, Ніжність прописувати в пульс перестуки.
Зв’язати би стрічками атласними, чорними Безпритульні страхи твої щільно на серці. На картах прокласти нові маршрути. Аби ти забув до самотньої вічності двері.
Щоб ти не заварював чай несподіваній смерті. Яка в твої сни щоночі без сорому й стуку. Поглянь на виткане зорями небо, А на Землі дай, дорогий, мені руку…