Я зробила йому паперового лебедя.
Відкрила долоню. Поклала. Тримай.
З папірця на якому дряпала римами,
Всі відчуття. Майже весь всесвіт. Біжу. Прощавай.
Можливо до зустрічі. Аякже. Побачимось.
Просто пора. Просто трамвай.
Тільки не згуби мого світу,
Він в твоїх руках. І крил не зламай.
Всього лиш папір, а майже душа.
Всього лиш слова, літери і інтонації.
У вселюдному світі все надто без значення.
Все надто знецінилось. Геть часу нема.
Не картай мене сумнівом. Не вимірюй
Моєї душі. Вона надто важка.
Зовсім не грами.
Занадто багато в собі принесла.
Та для тебе легка. Тебе не обтяжую.
Тобі не розкажу. Лиш щирість і пташка.
Ти просто печеш мене. Тобою я тішуся.
У римах для себе візьми дрібку щастя.
А хочеш, візьми мої два крила…
© Христина Сирова
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1