Коли я побачила твої очі здалось, що ми вже довго знайомі. Що ти поглядом проник в мій мозок, знайшовши все те, що я б приховала. Я так хотіла би закохатися знову. Щиро, палко, як вперше кохала. Не вимірювати унціями твою совість, дивитись у очі соромлячись… Не видавати свого серцебиття яке ось-ось опиниться в роті Плутаючи слова. Відчувати, як пітніють руки коли ти поруч. Розуміти, що ти також не спиш по ночам. Любиш: провокувати Людську свідомість, каву прогірклу, і пошук сенсу буття. Наливати тобі м’ятного чаю і розділяти беззмістовні розмови. Але знаходити зміст на дні кожної допитої чашки…хтозна, Між нами доволі великі простори зранених сердець, Недоведених алгоритмів «люблю» і зламаних сподівань. Але можливо колись ти подивишся в очі й розтопиш Як шоколадні цукерки на вже холодному фондю всі необґрунтовані Страхи. Можливо ще є люди яким важлива любов у цьому світі.