Під облачком явір похилений, Співа на нім пташок прімилений. Слухай, мила, як той пташок співат, Же з любови нич добра не биват. Же з любові, же з любові Нич добра не биват.
Чи ти, любо, ми од Бога дана, Чи ти, може, д'яблом підшептана? Хоч би с не хтiв, та мусиш любити, Хоч би с не хтiв, прото маш терпiти, Хоч би с не хтiв, хоч би с не хтiв Прото маш терпiти.
Моя мила, ти окусо єдна, Любив я тя не рік та не два. Далас ти мі зілля ся напити, Не можливо мені без тя жити.
Ми ворожка давно ворожила, Же мя звурит дівка чорнобрива, Же не буду видів за ньов світа, Аж проминуть мої млади літа. Аж проминуть, аж проминуть Мої млади літа.
Під облачком явір зеленіє, Чуєш, мила, як той вітер віє. Може вирве його з коренями, Мила моя, що то буде з нами? Мила моя, люба моя, Що то буде з нами?