Тече вода каламутна,
– чогось Мила моя, чого-с смутна?
– Я не смутна, лем сердита,
Бо я з ночі була бита.*
Била мене мамка зночі
За Йванкові чорні очі,
Ще й, сказала, буде бити,
Щоб Іванка не любити.
Я Іванка так любую,
Де зійдуся, там цілую.
Ой, Іване, серце моє,
Нема таких, як ми двоє.
Тече вода коло млина,
Мамко моя, я не винна,
Бо ми такі паровані,
Як горнятка мальовані.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2