Тиха вода, тиха вода, та й лем на Бескиді, Давно, давно я не была з милим на бесіді. Рада би я, рада би я ту водицю пити, Рада би я, рада би я з милим говорити.
Казав милий, казав милий, що мене попросить, Як на горі, як на горі пшениню покосить. Він покосив, він покосив – вже й осінь минає, Він ся женить, бере другу, а мене лишає.
Не рви, милий, не рви, милий, солодки малини, Ой, не кохай, ой, не дури нараз дві дівчини. Бо кохати дві дівчини то – велика зрада: Єдна плаче, єдна плаче – друга тому рада.