І чому все не так? І чому я батрак? Був у батька я син, а тепер я один. Тут в країні чужій, я нікому не свій, І страждаю один батька рідного син.
Там далеко-далеко є край, Там є домівка моя, наче рай. Де люблять мене і чекають мене рідні мої. А я тут заблудився в гріхах, Гризе мене совість, гнітить мене страх. Хочу стежку знайти і до рідного, милого дому піти.
Я додому піду, встану я і піду. Тут роками томивсь і гріхам я коривсь. Дуже тяжко мені жити в цьому багні, А у батька мого свіжий хліб на столі.