У карпатськім лісу, де тріпочуть смереки І з мольфарів-дубів облітає листва, В турпоході митці від призову косили І при тому промовляли оттакі слова:
«А я — не москаль! А я — не москаль! І не буду я в армії служить! А я — не москаль! А я — не москаль! Бо не можу я у неволі жить! А я — не москаль! А я — не москаль! І не буду я в армії служить! А я — не москаль! А я — не москаль! Бо не можу я у неволі жить!»
А мольфари-дуби щось шепочуть смерекам. За поганих доріг хлопців хрін хто спійма! Косить молодь від армії, від тупої утіхи І при тому промовляє оттакі слова:
«А я — не москаль! А я — не москаль! І не буду я в армії служить! А я — не москаль! А я — не москаль! Бо не можу я у неволі жить! А я — не москаль! А я — не москаль! І не буду я в армії служить! А я — не москаль! А я — не москаль! Бо не можу я у неволі жить!
А я — не москаль! А я — не москаль! І не буду я в армії служить! А я — не москаль! А я — не москаль! Бо не можу я у неволі жить!
А я — не москаль! А я — не москаль! Хоч мій дядя був знаний КДБіст: Він за влади рад був москалю брат, А я — не москаль, я чистий анархіст!»