Згадаю ще раз Твої теплі руки Й залишу всі найкращі твої сни... Й сплетуться небеса й пекельні муки В обійми... так п’янять й болять вони... Болять вони...
Ти більш мене не будеш бачить, Відпущу тебе - хай серце плаче, Не прийду туди, де сонце сходить - До тебе. Я залишусь в тіні Твоїй.
Ти будеш квітнуть в сонячнім промінні, А я залишусь там де сон і ніч... Ти там, вгорі, а тут - стіна з каміння, Тут ми у двох і з ніччю віч-на-віч... Віч-на-віч...
Ти більш мене не будеш бачить, Відпущу тебе - хай серце плаче, Не прийду туди, де сонце сходить - До тебе. Я залишусь в тіні Твоїй.
Я більш вже не засну, в Твоїх руках, І ангел зникне в моїх снах... Я дозволю боліти й пекти, Я дозволю Тобі піти... Я дозволю Тобі піти!
Ти більш мене не будеш бачить, Відпущу тебе - хай серце плаче, Не прийду туди, де сонце сходить - До тебе. Я залишусь в тіні Твоїй.