виряджала мати сина..йди служи синочку мій, рідну землю боронити-це обов*язок святий раптом випав серед літа на троянди білий сніг син із війська не вернувся вже на батьківський поріг
приспів: а мати жде,а мати виглядає чаїнок хвилить мамина душа тривожно серце з болю завмирає, пішов солдат і не сказав прощай а мати жде,все ж вигляда синочка пішов у вічність ся від юних літ лишилась мамі вишита сорочка шенеля сіра наче моноліт
посивіла з горя мати,болем зойкнула душа,бо згадала як маленьким син на встріч їй поспішав.. небо плакало дощами, гасли зорі у горі носять квіти на могили українські матері