Страдальна Мати під хрестом стояла, Стала ридати, в сльозах промовляла: (2) „Ой Сину, Сину, за яку провину Переносиш нині тяженьку годину На хресті!”
„Я тебе купала гіркими сльозами, Як малим ховала перед ворогами. (2) А нині плачу, бо тебе вже трачу, Вже тя, милий Сину, більше не побачу, Сину мій!”
„Ти жертвувався всіх людей спасати, За то діждався невинно вмирати, (2) За світ лукавий, злобний і неправий, Що сповнив на тобі свій засуд кровавий На хресті”.
„Моя підпоро, мій ти світе ясний! Гаснеш за скоро, в’янеш безчасний. (2) А що ж зі мною станесь, сиротою? Я сама на світі, як билина стою Під хрестом”.
„Мій Боже милий, усердно тя молю, Додай мені сили у нещаснім болю; (2) Тебе благаю, як сама лиш знаю, І тобі десь Сина мого поручаю На хресті”.