Пролягла дорога вiд твоїх ворiт До моїх вориiт, як струна. То ж чому згубився мiй самотнiй слiд, Знаю я одна, я одна...
ЗАСПІВ: Зимна осiнь ще стежки листям не наркила, Бо до тебе навеснi я повернусь, милий. Мої руки ти вiзьмеш знову в свoї руки. Й не розквiтне помiж нас жовтий квит розлуки. Не ховай очей блакитний промiнь, Заспiвай менi в останнiй раз. Пiсню ту вiзьму собi на спонин, Пiсня буде помiж нас. Бо твiй голос, бо твiй голос - щедра повiнь. Ти, мов колос, зелен колос, нею повен. Жовтий лист спаде i виросте зелений, А ти в пicнi будеш завжди бiля мене.
Як зiйдут снiги iз гiр потоками, Ой глибокими, навеснi. Забринить дорога та неспокоем, Вдаленi тобi, вдаленi.