Хто це знає, бо я не знаю Я живу чи я відживаю А позаду спішиться осінь І на п'яти вже наступає Розвернутися дуже страшно Бо там очі блакитно-сірі А вони можуть вкрасти щастя Можуть викрасти мої сили
І на швидкості я біжу вперед Бо позаду та, що краде мене І я чую як дихає вона За моїм плечем, коло мого дна
Хто це бачить, бо я не бачу Посміхається світ чи плаче А свої прохолодні сльози Осінь литиме до морозів І я збільшуватиму швидкість Щоб мене не догнала часом Та, яка сіро-синім небом Хоче викрасти в мене щастя
І на швидкості я біжу вперед Бо позаду та, що краде мене І я чую як дихає вона За моїм плечем, коло мого дна