Подих вітрів і духмяність ланів, Це спадок Богів, це моя Батьківщина! Час прийшов сказати собі: В нашім серці Україна! Хтось завжди дуже хотів В кайдани замкнути твою Батьківщину, Довгий час сильно душив – Час рятувати нашу країну!
Крізь сльози я бачу Україну, Крізь Україну бачу сон; Неначе чую голос Батьківщини Прокинься, сину, час прийшов! І прапор синьо-жовтий бачу я, З яким боролася чума! І гімн продовжує нам грати: Про злочини не стану я мовчати!
Хто воював за святу Україну? Хто захищав її у лихую годину? Хто синьо-жовтий прапор намагався підняти?! Ті, кого Сталін наказав повбивати! Довгий шлях прокладали батьки, Кров’ю платили і свободи шукали! Тепер їхню працю шануємо ми, Бо їх кораблі допливли до причалу!
І владу одразу охопило єврейство, Не комуніст, так демократ! Україну віддали в християнське блюзнірство, Батьківщиною насправді керує кастрат! Вони давали нам Христа, Вони давали нам і Маркса. Країна страждала але жила, І зараз чекає на героя! Нам кров’ю заплющили очі вони, Ім’я кровопивць Батьківщини – жиди! Закрий вдома жінку й дітей та мерщій Зброю бери та порядок наводь!