Те, що в Нас намагаються вбити, Стає долею й Нашим одвічним шляхом: Сьогодні тобі вони зв'язують руки, А завтра Ти їми змиваєш з ножа кров. Хто твій творець, що навчив виживати? Де твоя логіка, яку ти так хвалиш? Забороняючий почав дозволяти, Й на вулицях міста запанував хаос. І в темні часи є можливість торкнутись До теплого світла, якщо в нього віриш, Час вже настав кайдан цих позбутись, Світ не прокинеться і ти не зустрінеш... ...Цей світ лише для Обраних, Для тих, хто розуміє поєднання єдності і чистоти, А той, хто витрачає все життя на перегони за коштовності, Той і залишиться ні з чим і у пітьмі... Наше життя - культури калістраж: Щоб відтворити акт мистецтва, Жертвоприношення віддаш - Прол'єш святе творінню в серце... І після смерті знов заб'ється, В життєвих барвах задихнеться, Твій Вічний скарб - душі частинка, І всьому світу оголиться скринька... Чим пишен виноградний сад, Тим його хмель багатшим стане, Симфонія ховає межі темних грат, А прохолода Нам у жили заглядає.