Небо блакитне і проміні сонця Грають для нас на струнах життя, Ріки бурлять і дерева шумлять, Навіть прилетіли птахи з небуття. Що принесли нам птахи з небуття? Пісню яку співають ріки й дерева? Де моя мова, де віра моя? Невидимий ворог руйнує життя!
Впала невинна дівоча сльоза, Душу мою затопила вона. Як впаде інша сльоза, Кров немічно витру з чола! А в цей час на слов’янських кістках, Просічених кров’ю жертв комунізму, Спорудили демократію – закони в містах, Чужинські закони вождів сіонізму.
Впала невинна дівоча сльоза, Впала на серце холодній війні. Якщо впаде знову вона, Ти долоні до неї свої простягни!!!