За обрієм хмари танцюють, На олтарі Пиру Богів, А серед тендітного снігу у кружці Медовії ріки Ярило пролив. І келих за келихом поезії мед Бунтує по жилах, як вітер в волоссі, О напій Богів, салютуй, салютуй!!! Гімнами Одина на чорному сонці! Ірій шепоче молочними ріками, Ріки гуляють косами дівчини, У меду поезії плаче дитя, Слов'янський меч важкий, як життя... І келих пустий, наче у серці...
Заходжу я в замок – колиску дзеркал, І звужує коло дзеркал тих туман, Кімнати – фортеці моєї душі, Пірнають і будять природу в митці…
Розлилися Криниці У моїй крові, Солод меду Ліс пише, А там, де фортеця, На жилах моїх Лунає твій голос, І свій корабель Солод вгамує, О Ключ всіх Ключів, Віддай поцілунок!..
Готична дзвіниця сповіщує ніч, А замку навколо шепоче ліс річ. У гості чекаю відьмаків і відьом, Розпочати щоб бал містичним танком…
Привиди голосу Несуть на руках Очі минулого, Кров ритуалів. Знайти тут ім'я, Ім'я в двох словах - Шукати вогонь Мільйонів причалів...