Дивна казка і гординя,
Таємниця і святиня.
Голоси, що манять в себе
На землі що пахне небом.
Від заходу сонця до появи неба
Ми шукали правду і землю для себе.
Ми зайшли далеко, де жили лелеки,
Де розтали сніги – оселилися ми.
Там, там, там, забута країна.
Там, там, наша земля.
Закопали злі сни, що не дали заснути,
Хоч давно уже спали.
Наші мрії забуті прокидалися в сні
Ми створили героїв, створили пісні
І згадали бої,
Щоб нажитись хоч в сні.
Але сонце вже сходить,
І країна забута розтає в його водах.
І всі наші герої, і всі наші пісні
Знову стануть забуті і залишаться в сні.
Там, там, там, забута країна.
Там, там, наша земля.
Але знов ми приходим до країни вночі,
І країна забута знов дає нам ключі.
Де панують лелеки,
І забутість у сні.
Там, там, там, забута країна.
Там, там, наша земля.
Чорна Рада еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1