Слова : Ігор Бойчук
Музика: Ігор Лукомець
П’є країна. Умирає!
Лежить у запою.
Сама себе убиває
Мертвою водою.
Колись брала в руки зброю,
Була вільна серцем.
Проміняла волю свою
На медову з перцем.
Від пекучої отрути
Все горить пожаром.
М’ята, спориш, квітка рути
“Пахне” перегаром.
Діти малі ще не вміють
Стояти й ходити,
Але добре розуміють,
Що їм треба пити.
Батько сину наливає –
Ростить чоловіка.
Бідолашний і не знає –
Виросте каліка.
Дівча юне, а вже п’яне.
Щей кличе сусіда.
Що із неї потім стане? –
Вродить інваліда.
Тай поплаче, поридає
Лишить у роддомі.
Часто у нас так буває –
Люди несвідомі.
Людям важко. Люди бідні.
Їх трясуть як грушу.
І не бачать, що їх рідні
Топлять в чарці душу.
Пережили колись Голод
І світові війни.
Та уб’є нас пивний солод –
Це вбивця надійний.
Всі вмираємо ми тихо,
Самі себе гробим.
Хто наслав на нас це лихо?
Нащо ми це робим?
Чорний Німб еще тексты
Другие названия этого текста
- Чорний Німб - Отруєна країна (0)
- Чорний Німб - туфта (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1