Чорні божі люди Злі вороги Лицаря рубали Руки білі ноги білі Відтинали… Тай сміялися Тай знущалися Все чекали Аби сили тої Сили лицарської нестало а він кровю клекотав та й пісень співав очей не опускав силу тую силу лицарскую і собою взяв не плач за тим чого не стало бо як не стало то й не було що справді є було і буде і будуть нелюди і люди життя хто ти є не покаже життя ким ти було не розкаже лише матінка смерть знає як тебе звати лише матінка-смерть знає чого ти вартий хто ти сокіл чи змія то лише воля твоя нагорода або кара не людська а божая або бийся з ворогами або повзай під ногами або будь поміж рабами або між богами