Зустрівся мені старець Чужий та темнолиций, Сказав він: «Тут все моє, Ти мені вклонися! Вмирай, як хочеш Правди – Там добрий хтось зустріне, Як хочеш ситим жити – Служи мені нині!»
Шепоче нам Ліс, Співає нам Вітер, Нам каже Сонце в небі синім – Хто Правою йде, То є наші діти І наша сила буде з ними!
Казав дід: «Сирота ти, Своїх батьків не знаєш, А хто до мене прийде – Все що хоче має! Той муж уже не воїн Та жінка вже не мати, Їм є що їсти й пити – Нема за що вмирати!»
Шепоче нам Ліс, Співає нам Вітер, Нам каже Сонце в небі синім – Хто Правою йде, То є наші діти І наша сила буде з ними!
Йому сказав я: «Старче, Облиш дорогу мою! Питай про те наступних, Хто прийде за мною! Тебе давно я знаю, Потрібну справу робиш - Ти світлу Правду ясну Від дурних борониш!