Твоi кроки мiй забрали спокiй. Ти вiд мене йдеш в осiнню нiч... Я ж у мрiях бiля тебе, збоку, Вiями торкаюсь плiч.
I плине час бiлим птахом в чисту голубiнь. Чому це нас роз'єднала тиха далечiнь? Скажи, чому на моiх вустах є тiнь журби? Луну одну залишив для мене ти.
Те вiдлуння в моє серце б'ється, I воно спiшить за ним услiд. Стихнуть кроки, та не стихне серце, Жду тебе з далеких лiт.