Вітер тихо хитає Траву на курганах дідів, Вітер тихо питає Чи душі ще їхні живі?
Приспів: Та ,чомусь ,завжди мовчить старий курган, Скільки б вітер не просив та не благав… Тільки дощ сумний закапає згори: «Помовчи і ти брат, помовчи».
1. Крізь терени часу вітер пригадав Як коня у чистім полі не догнав, Як рубали шаблі на смерть ворогів, Як співали пісню наші козаки.
Приспів.
Стогне вітер – брате: «Встаньмо ,козаки! Я б своє безсмерття дав вам на віки, Сумно так самому по степах літать, Краще я із вами ляжу спочивать»