Вітер тихо хитає Траву на курганах дідів, Вітер тихо питає Чи душі ще їхні живі?
Приспів: Та чомусь завжди мовчить старий курган, Скільки б вітер не просив та не благав... Тільки дощ сумний закапає згори: "Помовчи і ти брат, помовчи".
1. Крізь терени часу вітер пригадав Як коня у полі він не наздогнав, Як рубали шаблі на смерть ворогів, Як співали пісні наші козаки.
Приспів.
2. Стогне вітер – брате: "Встаньмо козаки! Я б своє безсмертя дав вам на віки, Сумно так самому по степах літать, Краще я із вами ляжу спочивать"