Пролунав дзвінок останній, соловейком віддзвенів. Ми йдемо в дорогу дальню на очах у вчителів. На душі бренить тривога, занімів порожній клас, то дитинство босоноге проводжає тихо нас.
Прощавай, рідна школо моя, Тільки знай - сумуватиму я. Пам'ятай ті слова золоті: ти для нас найдорожча в житті.
Упадуть на землю роси, зійде сонце на поріг. Дітвора дзвінкоголоса, тихо стане на поріг. І здійсняться сни пророчі на стежині будніх днів, і теплом засяють очі наших рідних вчителів.
Прощавай, рідна школо моя, Тільки знай - сумуватиму я. Пам'ятай ті слова золоті: ти для нас найдорожча в житті.