Шоль - Забута Лірика | Текст песни

• Тексты песен
• Шоль
• Забута Лірика

Чи знаєш що таке смерть? мене запитають
на це просто відповім - так звісно я знаю
я бачив її власними очима
смерть була поряд у мене просто за плечима
вона дихнула мені в спину це відчулось
я обернувся і побачив що відбулось
це було так страшно що голос занімів
і я почув лише плач львівських дощів
це ще одна трагедія нашого району
почалась вона з гудків у телефоні
мого друга брата звали саня
порожня тиша і чути лиш зітхання
кохання вбивало його поволі
в свій час за неї з*їв не один пуд солі
повороти долі завели їх в кут глухий
чергова сварка образа і він знову злий
знову в нервах
курить в перервах
кожен раз кричить чому ти не знімаєш стерво?
У відповідь йому мовчить старий телефон
підходим до її під’їзду там кнопки домофон
допаливши він номер набирає
декілька секунд мовчання і слухавку знімають «привіт Саня а Тані немає дома
декілька годин тому пішла гуляти зі знайомим»
вмить стало все прозорим чистим ясним
він божеволів від думок став їхнім в’язнем
вчасно вона підходить до під*їзду
її супутник кидає на нас погляд грізний
звісно сашка не витримав такого тиску
без слів підійшов до хлопця зацідив йому по писку почав місити довго бив зламав руку тоді до неї
а я не знав яка ти сука
відкрились двері він заходить до під*їзду
я біжу за ним доки ще не пізно
ось уже біля ліфта двері зачинились
пішки на дев’ятий серце ледь не зупинилось
піднявся до гори бачу таку картину
стоїть друг мій з цигарками поверх повний диму повний суму і якогось божевілля
ніяк не повірю від неї я вільний
сказавши це піднімається на дах
постривай кричу у відповідь іди нах
що мені робити від тебе краще знаю
ніщо вже не тримає тебе я покидаю
тебе і всіх я покидаю назавжди
пробач забудь більше ти мене не жди
в цей момент він ступає на край даху
в його очах я ні краплі не побачив страху
махом його зриваю я в момент останній
що ти робиш дурню через сучине кохання
він відповідає я б такого не зробив
проста шлюха і я на неї вже забив
йому звонять це вона зачекай хвилину
я послухав пішов вниз це моя провина
на поверсі стою за вікном сніг мете
пройшло пів години стопудово щось не те
вертаюсь дивлюся сані ніде не має
очима шукаю де він я уже знаю
перехилився через край обличчя поблідніло
на снігу лежало холодне нерухоме тіло

Пройшов рік вона вже не пам’ятає
все як колись з кожним зустрічним
гуляє історія трагічна відійшла в забуття
в неї є своє життя Бог їй суддя
а я дружбу віддану ніколи не забуду
кожен раз для тебе ці слова Саньок читати буду
і для пацанів яких уже немає з нами
земля пухом благословляю вас словами.


Шоль еще тексты