Я довго думав, що написати? Яка ж бо пісня була на старті? Яка дала початок нашій історії, В гуртожитку тривалій алкофобії!?
Ми всі навчалися, були старанні, Наші надії були не марні! Тільки знайте наперед - HAPPY-ENDу не буде! Розкажу вам все як є, Слухайте мене, люди!
Ми всі приїхали Бог-зна звідки, І лиш в гуртожитку Усьому цьому є свідки. Один з столиці цигарок, Другий - радіактивний, Двоє з краю полонин - Всі ми позитивні!
Я не знаю, як так вийшло І як так сталось, Але жили ми разом - Ну так вже склалось.
Як такі різні хлопці В одній кімнаті, Ще й всі небайдужі До протилежної статі...
* * *
Я чітко пам'ятаю мушкетерів пісню, Та зараз зовсім інший задум свій я здійсню. Як так доля могла Настільки різних людей Звести в одному місці Ще не дорослих - вже не дітей. Поселити в кімнаті, Посадити за стіл, День відкритих дверей - Хто не випив - дебіл! Та це усе лише слова, які ідуть до рими... Тепер я познайомлю Вас з друзями своїми.
Старшим був Тарас - Хазяїн у хаті. Перший і на кухні, Ну і, звісно ж, на PARTY! Він був в міру строгим, Дорослішим "ТІПА", Та якщо вже вип'є - Мало KAZANTIPA!
І уже не треба: "Хлопці, будьте тихіше" З його вуст лунає: "Наливай хутчіше!"
Хто мені не вірить - Я відео покажу. Ну а про двох інших Після приспіву розкажу!
* * *
Другим був Сергійко, Шкода, що він не з нами. Любить пожартувати, Не прихильник драми. Не думайте що я для пафосу слова ці сказав, Просто веселіш людини я не зустрічав. Та і що ж бо ще про нього сказати? З ним треба спілкуватися, його треба знати.
Ну і, звісно ж, третій, та як без нього, Його звали Мішаня, як забути такого. Коли брав гітару - Дівчата всі мліли. Захоплювались хлопці, Вахьорші сивіли. Він прекрасний друг, І це усі знають. Його День народження Добре пам'ятають.
36-та це дар і це прокляття, Та я мушу сказати - Я ЛЮБЛЮ ВАС, БРАТТЯ.
А на рахунок приспіву, Тут зайві слова. Просто гарний голос... 36-та УРА!!!