Замріюсь на хвилину, Полину сизим птахом Крізь віки, У ті часи билинні, Як їздили за сіллю чумаки. Там битими шляхами Вози котились у далекий світ, А ген над головами, Мов килим розстелявся зорецвіт.
Свята земна потреба Вела людей тоді в далеку путь. Здавалося по небу Вони, мов білі лебеді пливуть. І, задивившись тихо, В незвідану блакитну далину Вони собі на втіху складали Диво пісню неземну.
Приспів: Куди ведеш, чумацький шлях? Твій слід згубився у віках. Кінця і краю не знайти, Дорозі в зоряні світи. Куди ведеш чумацький шлях? Тривога б'ється у серцях У наших думах і піснях Лишився ти, чумацький шлях, Чумацький шлях!
Віки у даль майнули, Ріка часу не знає вороття, Ми до зірок сягнули І ми збагнули в чому суть буття. Вона у тім корінні, Що нас верта додому звідусіль. Під небо України, Де чумаки розпорошили сіль.