Чорною тінню, що зіткана тьмою,
Ніч нас укрила в обіймах своїх,
Благословила нас місяцем повним,
Мов дарувала нам свій оберіг.
Стає для нас ложе немов поле битви
Де ласки подібні до змахів меча
А шепіт зізнання неначе молитва.
Палкого кохання на душах печать.
Пристрасть накриє своїм покривалом
Ніжністю губ і бажання вогнем
В муці солодкій танець зухвалий
Танець удвох – божевільний тандем.
Штучне Дихання еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1