Жили в одній квартирі Щеня і кошеня, Завжди у двох дружили Щеня і кошеня. Одне вусатеньке, Друге кошлатеньке, Завжди у двох дружили Щеня і кошеня. 2 Та іграшку предивну Внесли котрогось дня. І дуже розгубились Щеня і кошеня. Бо як пригорнешся, То весь обколешся, І, не секрет, зоветься Ялинкою вона. 3 І от на цю ялинку З колючим чубеням Напали тишком-нишком Щеня і кошеня. Зубами й лапами Кусали й шкрябали, Аж поки не звалили - Щеня і кошеня. 4 Ялинку повалили, Та не змогли піднять, Сховалися під килим Щеня і кошеня. Та відшукали їх І покарали їх... І сорому зазнали Щеня і кошеня. 5 Ялинку заквітчали, Пісні гостей звучать, І навіть запросили Щеня і кошеня. Одне вусатеньке, Друге кошлатеньке, Із дітьми веселились Щеня і кошеня.