Зустріла я дві пісеньки Та й стала їх питати: Яку із них послухати, Яку із них співати? Одна була веселою, А друга сумувала: Напевно, зла чаклунка Її зачарувала.
Одна - усе сміялася, А друга - все журилась, Сумними оченятами Услід мені дивилась. Якби чарівну паличку В руках своїх я мала, Моя сумная пісенька | Веселою би стала! | (2)
А я не мала палички, Не вміла чаклувати, Узяла я дві пісеньки Та й стала їх співати. Одна була веселою, | А друга сумувала | І я неначе в дзеркалі | Себе у ній впізнала! | (2)