Зірки падали у теплі долоні, Сльози з хмар текли такі несолоні, Наче книгу відкриту читав я тебе – Напевно, знала ти про це. Ми так швидко забули, що знали, В лабіринтах таємних блукали, І здається мені, що я бачив вже це!
Приспів: Щось таке горить в твоїх очах... Щось таке я чую вже на смак... Навіть не вистачить слів, Щоб сказати про це!.. (весь куплет – 2)
Не мовчи про те, що хочеш сказати, Я не знав чого від тебе чекати: Ти плетеш павутину з моїх почуттів, Тобі всі карти я відкрив! Кожна мить мені дуже знайома, Кожна хвиля цікава і нова, Поміж нами стіна є з прозорих вітрил!