Эрика - Песня про маму ( акапелла ) | Текст песни

• Тексты песен
• Эрика
• Песня про маму ( акапелла )

Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу. -
Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти, - Куди ви, бабусю? - онуки біжать до воріт. -
Та я недалечко... де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть. -
Та як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо? - А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках? -
А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках. -
Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злaта, Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,- Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь.
Не йдіть.
Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Махнула рукою - злетіли увись рушники. \"Лишайтесь щасливі\",-
і стала замисленим полем На цілу планету, на всі покоління й віки. http://song5.ru

Эрика еще тексты