Їде витязь крізь поле на білім коні, Три зорі веде він при тонкім стремені. – Хоч одну подаруй ти мені, брате, зорю. – Вибирай та послухай пораду мою.
Перша сяє вдень, друга сяє вночі, Третя має від казки чарівні ключі. Третя зірка казкова, затям-но лишень: Казка часом коротша за ніч і за день.
Впала перша зірка – синьо вечір зацвів, Впала друга зірка – день устав з-під снігів. Зникли витязь і кінь, я єдина стою, Ой піду я вимолювать третю зорю, Та замало світла, замало тепла, Бо зоря, що найкраща, далеко була.
Зникли витязь і кінь, я єдина стою, Ой піду я вимолювать третю зорю. Перша сяє вдень, друга сяє вночі, Третя має від казки чарівні ключі.
Та замало світла, замало тепла, Бо зоря, що найкраща, далеко була. Зникли витязь і кінь, я єдина стою, Ой піду я вимолювать третю зорю.