Бути з тобою – це дар, А не бути – це гріх, Чуєш мої думки, Але не відповідаєш.
Море плаче без нас, Ти розпускаєш троянди. От, нарешті, коньяк. До побачення, мамо!
Пр. Ти мій останній герой В цім фальшивім житті Не дай крові моїй охолонути.
Ти мій останній бокал, Перед глибоким сном Не покидай моє тіло, Якщо зовсім сп’янію .
Вийшло з контролю усе, Образ твій і лице, І навпроти, і проти Не даєш мені спокою. Хвора й залежна тепер Я шукаю тебе. Може це шизофре… А з тобой нема сенсу шпрекати!