На покинутих згарищах сумно віють вітри, Де вони розпрощалися... Він сказав: \"Мушу йти...\" І дівчину заплакану кинув він молоду, І сказав їй: \"Зі славою я до тебе прийду.\"
Приспів: Он там ліси гудуть... Там вояки їдуть. Он в лісовий туман йдуть відділи УПА.
Із друзями подібними його доля звела. І пішов він до рідно до своєї УПА. І поглянув востаннєє милий в теє вікно, Де сиділа коханая, цілувала його.
Друзі з радістю стрінули молодого стрільця, Розказали про подвиги, про повстанське життя. І в лісах не проходимих, з кулеметом в руках. Він боровся з червоними в славних лавах УПА.