Тішся, дитино (муз. та аранж. Л. Соболевської, сл. Л. Українки)
Тішся, дитино, поки ще маленька, Ти ж бо живеш навесні. Ще твоя думка літає легенька, Ще твої мрії ясні. Мрія полине із думкою вкупці Геть у далекі світа. Крил не втинай сизокрилій голубці, Хай вона вільно літа.
Чи пам'ятаєш ти казку-дивницю, Як то колись принела Тую цілющу-живущу водицю Дрібна пташина мала? Їй не страшні були дикі простори, Скелі і хвилі морські. Перетинала найвищії гори, Мала крильцята прудкі.
Так твоя думка швиденько полине, Тільки їй волю даси, І принесе з чарівної країни Краплю живої роси.