Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля,
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Покохала зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю,
В гай зелений журавлиною весною
Я понесла своє серце скрипалю.
Йшла до нього наче місячна царівна,
Йшла до нього, як до березня весна,
І не знала, що ця музика чарівна
Не для мене, а для іншої луна.
Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля,
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Села птица белокрылая на тополь,
Село солнце под вечер за поля,
Полюбила, полюбила я до боли
Молодого, молодого скрипача.
Полюбила зачарованная струной,
Заблудилась и мелодия в роще,
В зеленый гай клюквой весной
Я понесла свое сердце скрипачу.
Шла к нему словно месячная царевна,
Шла к нему, как к марту весна,
И не знала, что эта волшебная музыка
Не для меня, а для другой эхо.
Села птица белокрылая на тополь,
Село солнце под вечер за поля,
Полюбила, полюбила я до боли
Молодого, молодого скрипача.
Юлия Левина еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1