Ще снігами моїми не танули весни, І великого сну не діждуся ніяк. За Сулою стою, за Дніпром мої весла, І мій човен у небі, наче місяця знак.
Тільки де ти стоїш? Де ти гибнеш, триклятий? Твої ноги в траві загубили сліди. Пахне ніч по тобі, пахне м"ятою м"ята, І не мовить ніхто, і не чути: іди.
...Там твої забілілі сліди. З кухля п"є наш ранковий туман... Залишивши цей спогад. І слово: іди, І нічого ніде, ні отут, ні отам...
З кухля п"є наш ранковий туман, Залишивши цей спогад...